/usr/local/apache/htdocs/lib/public_html/book/KIS/whiwh.txt Библиотека на Meta.Ua Хто є хто в державному управлінні (фрагмент)
<META>
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Библиотека
Библиотека
Попробуй новую версию Библиотеки!
http://testlib.meta.ua/
Онлайн переводчик
поменять


Назва: Хто є хто в державному управлінні

Автори: Юрій Марченко, Олександер Телемко

ISBN 978-966-2141-04-7
Мова: Українська
Видавництво "К.І.С"
Рік 2008
Тверда палітурка
Кількість сторінок: 1064
Опис: Черговий випуск біографічного довідника “Хто є хто в Україні”, присвячений керівникам державних органів України, продовжує започатковану 1992 року серію публікацій з української персоналістики. Відтоді вийшли друком спеціалізовані випуски “Хто є хто в українській політиці” (1993, 1995, 1996, 1998), “Хто є хто в українських мас-медіа” (1997, 1999), “Хто є хто в українських суспільних науках” (1998), “Хто є хто в державному управлінні” (2002, 2003), “Судова Україна сьогодні” (2005), “Хто є хто в місцевому самоврядуванні” (2007), універсальні біографічні довідники “Хто є хто в Україні” (1997,1999, 2000, 2001, 2004, 2006), англомовні випуски “Who’s Who in the Ukrainian Political Elite” (1996, 1997).
Довідник містить майже 5 000 (з них 800 – вперше) біографічних довідок. Редакція намагалася охопити якнайширше коло державних діячів, які перебувають у полі бачення громадськості. Вміщено відомості про народних депутатів України; державних службовців центрального, реґіонального та місцевого рівнів; керівників органів місцевого самоврядування; суддів; дипломатів.
Готували видання від серпня до вересня 2008 року. Крім особистих анкет використали й інші відкриті джерела — довідники, пресу та інтернет, передвиборчі матеріали, довідки прес-служб тощо.
Статті в довіднику розміщені в алфавітному порядку. З кожним новим виданням ми поступово наближаємось до норм правопису 1928 року (стосовно написання іншомовних слів). Інформацію подано з використанням скорочень, список яких додаємо. Біографічна довідка має таку структуру:
• прізвище, ім’я та по батькові (набрані напівгрубим шрифтом);
• наукові, військові, мистецькі звання, партійність;
• місце основної роботи, посада й дата призначення; інші посади;
• дата та місце народження; національність; відомості про родину;
• інформація про освіту; дисертації (назви яких, незалежно від мови ориґіналу, подано українською);
• для народних депутатів наведені виборчі відомості та належність до фракцій (ґруп) і комітетів (комісій);
• докладна інформація про трудову та політичну кар’єру;
• державні нагороди; захоплення тощо.
Електронна версія довідника доступна в інтернеті (www.dovidka.com.ua).



Хто є хто в державному управлінні— К.: «К.І.С.», 2008. — 1064 с.
Вміщено майже 5 000 біографічних довідок відомих державних та громадських діячів — народних депутатів України останніх скликань, керівників центральних і реґіональних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, суддів, дипломатів.

Від упорядників

Черговий випуск біографічного довідника “Хто є хто в Україні”, присвячений керівникам державних органів України, продовжує започатковану 1992 року серію публікацій з української персоналістики. Відтоді вийшли друком спеціалізовані випуски “Хто є хто в українській політиці” (1993, 1995, 1996, 1998), “Хто є хто в українських мас-медіа” (1997, 1999), “Хто є хто в українських суспільних науках” (1998), “Хто є хто в державному управлінні” (2002, 2003), “Судова Україна сьогодні” (2005), “Хто є хто в місцевому самоврядуванні” (2007), універсальні біографічні довідники “Хто є хто в Україні” (1997,1999, 2000, 2001, 2004, 2006), англомовні випуски “Who’s Who in the Ukrainian Political Elite” (1996, 1997).
Довідник містить майже 5 000 (з них 800 – вперше) біографічних довідок. Редакція намагалася охопити якнайширше коло державних діячів, які перебувають у полі бачення громадськості. Вміщено відомості про народних депутатів України; державних службовців центрального, реґіонального та місцевого рівнів; керівників органів місцевого самоврядування; суддів; дипломатів.
Готували видання від серпня до вересня 2008 року. Крім особистих анкет використали й інші відкриті джерела — довідники, пресу та інтернет, передвиборчі матеріали, довідки прес-служб тощо.
Статті в довіднику розміщені в алфавітному порядку. З кожним новим виданням ми поступово наближаємось до норм правопису 1928 року (стосовно написання іншомовних слів). Інформацію подано з використанням скорочень, список яких додаємо. Біографічна довідка має таку структуру:
• прізвище, ім’я та по батькові (набрані напівгрубим шрифтом);
• наукові, військові, мистецькі звання, партійність;
• місце основної роботи, посада й дата призначення; інші посади;
• дата та місце народження; національність; відомості про родину;
• інформація про освіту; дисертації (назви яких, незалежно від мови ориґіналу, подано українською);
• для народних депутатів наведені виборчі відомості та належність до фракцій (ґруп) і комітетів (комісій);
• докладна інформація про трудову та політичну кар’єру;
• державні нагороди; захоплення тощо.
Електронна версія довідника доступна в інтернеті (www.dovidka.com.ua).
Юрій Марченко, Олександер Телемко




А
Абдуллаєв Азіз Рефатович; РМ АР Крим, 1-й заст. голови (з 06.2006); деп. ВР АР Крим (з 03.2002). Н. 20.07.1953 (м.Джизак, Джицацька обл., Узбекистан). Осв.: Ташкентський автодорожний ін-т (1980), інж. шляхів сполучення, “Автомобільні дороги”. 1968-72 - учень, Джизацький політехнічний тех-м. 1972-74 - служба в армії. 1974-78 - інж.-конструктор, інж.-технолог, ст. майстер, ст. інженер-технолог цеху металоконструкцій, Джизацький комбінат будматеріалів. 1978-80 - гол. механік, Джизацький силікальцитний з-д. 1980-82 - гол. інженер, Джизацький з-д залізобетонних конструкцій. 1982-84?- директор, Джизацький силікальцитний з-д. 1984-86 - гол. інженер, директор, Джизацький комбінат будматеріалів №1. 1996-2002 - заст. голови, Фонд майна АР Крим. 2002 - 1-й заст. міністра промисловості, 2002-05.05 - міністр промисловості, транспорту і зв’язку, 05.-09.2005 ?- міністр пром. політики, транспорту, зв’язку та паливно-енергетичного комплексу, 09.2005-06.06 - заст. голови, РМ АР Крим. Держ. службовець 2-го ранґу (09.2004). Деп. ВР Узбекистану (1990-95). Медаль “Незалежність Республіки Узбекистан”. Почесна грамота КМ України (06.2003). Лавреат Нац. премії України ім. Т.Шевченка (2005). Засл. працівник пром. АР Крим. Засл. працівник пром. України (08.2008).


Абдуллін Олександр Рафкатович, чл. ВО “Батьківщина”; ВР України, заст. голови фракції “Блок Юлії Тимошенко” (з 11.2007), чл. Ком-ту з питань свободи слова та інформації (з 12.2007). Н. 29.06.1962 (м.Київ); укр.; дружина Тетяна Ростиславівна (1962) - дизайнер буд. компанії; дочки Євгенія (1988) і Олександра (1991). Осв.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, ф-т журналістики (1983-89), журналіст. Нар. деп. України 6 склик. з 11.2007 від Блоку Ю.Тимошенко, №49 в списку. Нар. деп. України 5 склик. 04.2006-06.07 від Блоку Ю.Тимошенко, №74 в списку. Чл. Ком-ту з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з 07.2006), чл. фракції “Блоку Юлії Тимошенко” (з 05.2006), заст. голови (з 08.2006). Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-04.06, виб. окр. №156, Рівнен. обл. Чл. фракції “Єдина Україна” (05.-06.2002), чл. ґрупи “Европейський вибір” (06.-12.2002), чл. фракції СДПУ(О) (12.2002-03.05), чл. фракції Блоку Ю.Тимошенко (з 03.2005), чл. Ком-ту з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з 06.2002). Нар. деп. України 3 склик. 10.1998-04.2002, виб. окр. №97, Київ. обл. На час виборів: президент АТЗТ “Інтергаз” (м.Київ). Чл. ґрупи “Відродження реґіонів” (02.1999-04.2001), чл. фракції партії “Демократичний союз” (з 04.2001), чл. Ком-ту з питань будівництва, транспорту і зв’язку (з 02.1999). 1979-81 - токар, з-д “Точелектроприлад”, м.Київ. 1981-83 - служба в армії. 1983-89 - студ., Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. 1985-87 - кор., газета “News from Ukraine”. 1987-92 - кор., директор, “Робітнича газета”. 1992-93 - директор, компанія “Інтер трейд”. 1993-95 - віце-президент, корпорація “Республіка”. 1995-98 - віце-президент, АТЗТ “Інтергаз”, м.Київ. Ліквідатор аварії на ЧАЕС. Засл. журналіст України (1997). Ордени “За заслуги” III, II ст. Грамота ВР України (2005). Ордени Св. Рівноапостольного князя Володимира II, I ст. (УПЦ КП, УПЦ МП). Почесна грамота Папи Римського Івана Павла II. Медаль “За заслуги” I ст. (Сп. ветеранів Афганістану). Володіє анґл., франц. мовами.
Абісов Володимир Пилипович; Красноперекопський міський голова (з 04.2002). Н. 03.04.1950 (с.Преображенка, Чаплинський р-н, Херсон. обл.); укр.; дружина Любов Павлівна (1949) - нач. відділу у справах інвалідів, ветеранів війни і праці управління праці та соц. захисту населення Красноперекопської міськради; син Артур (1973) - ст. держ. виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту держ. виконавчої служби, м.Київ; дочка Юлія (1980) - пров. економіст Крим. респ. дирекції ВАТ “Райфайзен Банк Аваль”. Осв.: Мелітопольський ін-т механізації с. г. (1968-73), інж.-електрик, “Електрифікація с. г.”. З 06.1967 - колгоспник, колгосп ім. Кірова Чаплинського р-ну. З 09.1968 - студент, Мелітопольський ін-т механізації с. г. З 06.1973 - інж.-електрик, колгосп ім. Кірова Чаплинського р-ну. З 03.1975 - зав. відділу, Чаплинський РК ЛКСМУ. З 12.1975 - майстер, Красноперекопське спецуправління №471. З 07.1978 - ст. інж.-електрик, Сиваський аніліно-фарбовий з-д. З 10.1979 - заст. голови, з 06.1982 - голова, Арм’янська селищна рада нар. деп. З 08.1986?- голова виконкому, з 02.1991 - нач. відділу капітального будівництва, Красноперекопська міськрада нар. деп. З 11.1995 - директор, Красноперекопський консервний з-д. З 08.1999 - заст. директора, ТОВ “Конкорд - СЕВ”, м.Красноперекопськ. З 01.2000 - директор, ТОВ “Агрофірма “Роздольненський консервний завод”. З 03.2001 - нач. ремонтно-буд. цеху, ВАТ “Кримський содовий завод”. Засл. працівник місцевого самоврядування в АР Крим (2005). Захопл.: виноградарство, мисливство.
Аваков Арсен Борисович, чл. НСНУ; Харків. облдержадмін., голова (з 04.02.2005); деп. Харків. облради (з 04.2006); член президії Ради НС “Наша Україна” (з 12.2006). Н. 02.01.1964 (м.Баку, Азербайджан); вірмен; одружений; має сина. Осв.: Харків. політех. ін-т (1988), інж.-системотехнік, “Автоматизовані системи управління”. З 1988 - інженер, Харків. НДІ охорони вод. 1990-2005 - президент, голова наглядової ради, АТ “Інвестор”. 1992-2005 - президент, голова наглядової ради, АКБ “Базис”. З 2002 - член виконкому Харків. міськради. Засл. економіст України (2004). Держ. службовець 3-го ранґу (05.2005), 1-го ранґу (11.2007). Засл. економіст України (06.2007).
Авідзба Валіко Мканович, чл. КПУ; Респ. ком-т з торгівлі та захисту прав споживачів, голова (з 06.2006). Н. 04.06.1943 (с.Куланурхва, Ґудаутський р-н, Абхазія, Грузія). Осв.: Крим. с.-г. ін-т ім. М.І.Калініна. Працював головою агрофірми “Крим” Бахчисарайського р-ну, ґен. директором готельного комплексу “Поляна казок”, заст. директора ДП “Радгосп-завод “Лівадія”. Держ. службовець 5-го ранґу (07.2006).
Агапов Олег Олександрович, чл. Партії реґіонів (з 05.2006); Нововодолазька райрада, голова (з 05.2006), деп. від Партії реґіонів. Н. 14.01.1965 (смт Нова Водолага, Харків. обл.); укр.; батько Олександр Сергійович (1937-2002) - начальник БМУ; мати Віра Олексіївна (1945) - товарознавець, пенс.; дружина Ірина Кімівна (1968) - учитель Нововодолазької школи-інтернату; сини Олександр (1993) і Владислав (1995) - школярі. Осв.: Харків. пожежно-тех. уч-ще ім. Петровського МВС СРСР (1985), пожежний технік; Харків. інж.-буд. ін-т (1985-92), інж.-будівельник, “Водопостачання, каналізація, раціональне використання та охорона водних ресурсів”. 10.1982-07.85 - курсант, Харків. пожежно-тех. уч-ще ім. Петровського МВС СРСР. 08.1985-03.90 - інспектор, ст. інспектор, 03.1990-10.93 - начальник держ. пожежного нагляду, Нововодолазький райвідділ УМВСУ в Харків. обл. 10.1993-07.97 - начальник відд. державного пожежного нагляду Нововодолазької пожежної частини, начальник професійної пожежної частини №18, смт Нова Водолага. 07.1997-06.2002 - начальник, самостійна держ. пожежна частина №56, смт Нова Водолага. 04.2004-06.06 - начальник, самостійна держ. пожежна частина №26 Зачепилівського р-ну. Підполк. вн. служби. Захопл.: полювання, риболовля.
Агарков Микола Миколайович, чл. ВО “Батьківщина”; ВАТ “Шепетівський цукровий комбінат”, голова правл.; голова пост. комісії з питань бюджету Хмельн. облради (з 2006), чл. деп. фракції “Блок Юлії Тимошенко”. Н. 23.06.1969 (с.Оженин, Острозький р-н, Рівн. обл.). Осв.: Київ. технол. ін-т харчової промисловості (1993), інженер електропостачання в галузях АПК”. 1987-89 - служба в армії. 1993-98 - майстер, гол. енергетик, ВАТ “Бабино-Томахівський цукровий з-д”. 1998-2002 - голова правл., директор, ДП “Корецький цукровий завод “АТЗТ “Фаворит”. З 2003 - заст. голови правл., голова правл., Шепетівський цукровий завод”.
Агафонов Вячеслав Миколайович, чл. ВО “Батьківщина”; ЗАТ “Херсонський завод карданних валів”, директор; деп. Херсон. облради (з 04.2006), голова пост. комісії з питань промисловості, енергетики, транспорту, зв’язку, інформатизації та будівництва. Н. 01.10.1947; одружений; має 3 дочок. Осв.: економіст. Від слюсаря з-ду “Комунар” до заст. ґен. директора, директора автомобільного виробництва ВАТ “АвтоЗАЗ”.
Агеєв Валерій Олександрович, ґен.-л. (08.2008); Ґен. штаб ЗС України, заст. начальника (з 01.2007). Н. 1949 (м.Біла Церква, Київ. обл.); одружений; має 3 дітей. Осв.: Ульяновське вище танкове командне уч-ще (1971); Військ. академія бронетанкових військ (1982); Військова академія Ґенштабу ЗС РФ (1992). З 1971 - ком. танкового взводу. 1974-85 - ком. танкової роти. нач. штабу - заст. ком. танкового батальйону, ком. танкового батальйону, ком. танкового полку. 1985-90 - заст. ком. дивізії, нач. штабу - заст. ком. дивізії, нач. бази зберігання озброєння і техніки. 1992-94 - нач. окружного навчального центру підготовки молодших спеціалістів. 1994-98 - нач. штабу - заст. командувача армійського корпусу. 1998-2006 - міський військкомісар, обл. міськкомісар. 03.2006-01.07 - заст. командувача ВМС ЗС України з берегової охорони - нач. військ берегової охорони командування ВМС України. Ґен.-м. (08.1993).
Агєєв Віктор Миколайович, чл. Партії реґіонів; корпорація “Укрросбуд”, заст. голови правл. (з 2002); деп. ВР АР Крим (з 04.2006), голова Пост. комісії з промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку і паливно-енергетичного комплексу, чл. Блоку “За Януковича!”. Н. 17.05.1959 (м.Літіж, Брянська обл., Росія). Осв.: Харків. ін-т механізації та електрифікації с. г. (1981), інж.-електрик; Харків. реґіональний ін-т держ. управління Нац. академії держ. управління при Президентові України (2005). З 1981 - енергетик радгоспу ім. Гагаріна Харків. обл.; енергетик, гол. енергетик тепличних комбінатів, ВО “Кримнерудпром”. 1993-2002 - директор з маркетинґу, ґен. директор фірми “Консоль ЛТД”. Деп. ВР АР Крим (04.2002-04.06). Держ. службовець 3-го ранґу (08.2006).
Агєєв Микола Олексійович, ґен.-м. міліції (2000), чл. Партії реґіонів (з 07.2005); РМ АР Крим, нач. Гол. упр. з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення (з 2002); деп. Симфероп. міськради (з 04.2006); голова опікунської ради Респ. благодійного фонду дітей і інвалідів “Астел”; кер. Крим. респ. відд. Всеукр. правової організації “Антикорупційний комітет”. Н. 21.02.1951 (с.Долинка, Сакський р-н, Крим. обл.); рос.; батько Олексій Іванович (1926-1994) - коваль; мати Віра Людвигівна (1926) - домогосп.; дружина Тамара Федорівна (1951) - педагог; син Олексій (1974) - юрист, підприємець; син Микола (1981) - юрист. Осв.: Київ. вища школа МВС СРСР (1977-80). 1969-72 - служба у ВМФ. 1972-74 - курсант, Одес. спец. школа міліції МВС СРСР. 1974-77 - інспектор карного розшуку, Сакський міськрайвідділ внутр. справ Крим. обл. 1977-80 - слухач, Київ. вища школа МВС СРСР. 1980-82 - ст. інспектор відділу з особливо важливих справ, 1983-89 - заст. начальника 9-го відділу, начальник відділення, 1989-91 - заст. начальника відділу боротьби з орг. злочинністю управління карного розшуку, УВС Крим. облвиконкому. 1991-93 - ст. оперуповноважений з особливо важливих справ відділу боротьби з орг. злочинністю, заст. начальника відділу оперативних розробок управління боротьби з орг. злочинністю, УВС Криму. 1993-98 - заст. начальника управління боротьби з орг. злочинністю, начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, МВС АР Крим, ГУМВС України в АР Крим. 1998-2002 - 1-й заст. начальника - начальник кримінальної міліції, ГУМВС України в АР Крим. З 08.2002 - нач. упр. з питань оборонної і мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Упр. справами, нач. Гол. упр. з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення, РМ АР Крим. Деп. АР Крим (1998-2002). Засл. юрист АР Крим. Орден Великого князя Володимира III ст. (УПЦ). 5 медалей. Держ. службовець 3-го ранґу (07.2008). Захопл.: фотографія, полювання.
Агєєв Олександр Володимирович, к.юрид.н.; Пролетарський р-ний суд м.Донецька, голова (з 05.2006), суддя (з 01.2006). Н. 04.10.1972 (м.Макіївка, Донец. обл.); рос.; дружина (1972) - юрисконсульт Червоноґвардійської райадмін. в м.Макіївці; син (1997); дочка (2004). Осв.: Донец. політех. ін-т (1989-94), гірн. інженер; Донец. держ. ун-т, економіко-правовий ф-т (1995-99), юрист; Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого, ф-т підготовки професійних суддів. 02.2003-01.06 - суддя, Харцизький міський суд. Захопл.: робота.
Адамов Борис Ісайович, к.тех.н. (1982), д.ек.н. (1999), проф. (2004); Донец. облдержадмін., заст. голови з питань розвитку територій (з 07.2006); деп. Донец. облради (з 04.2006); проф. катедри загального та адмін. менеджменту Донец. держ. ун-ту управління (з 2004). Н. 17.06.1951 (м.Донецьк); одружений; має сина і дочку. Осв.: Донец. політех. ін-т, гірничо-електромех. ф-т (1968-73), гірничий інженер-механік, “Гірничі машини та комплекси”; Донец. держ. ун-т (1991-96), юрист, “Правознавство”. 10.1973-09.76 - інженер, ст. інженер, Донец. ін-т гірн. механіки та тех. кібернетики ім. М.Федорова. 10.1976-01.77 - ст. інженер відділу пневмоавтоматики, Донец. відд. Ін-ту “Діпровуглеавтоматизація”. 01.1977-05.90 - м.н.п., с.н.п., асистент, доц. катедри “Рудникове гідропневматичне устатковання і гідравліка”, Донец. політех. ін-т. 05.1990-07.94 - голова ради і виконкому, Ворошиловська райрада м.Донецька. 07.1994-12.2002 - голова, Ворошиловська райрада м.Донецька. 12.2002-07.06 - заст. голови, кер. апарату, з 07.2006 - заст. голови, Донец. облдержадмін. Академік АЕНУ (2000). Відмінник освіти України (1977). Засл. юрист України (01.2006). Орден “За заслуги” III ст. (2001). Почесна грамота КМ України (05.2003). Грамота ЦВК (06.2006). Знак Головдержслужби України (06.2006). Автор понад 80 наук. праць.
Адамчук Галина Миколаївна; Горохівський р-ний суд, голова (з 02.1996), суддя. Н. 1957 (м.Горохів, Волин. обл.). Осв.: Львів. держ. ун-т ім. І.Франка (1981), юрист. 1973 - продавець, універмаг Горохівської райспоживспілки. 1974-76 - інспектор відділу запису актів громадянського стану, Горохівська райрада деп. трудящих. 1976-86 - нотаріус, Горохівська держ. нотаріальна контора. З 09.1986 - суддя (з 02.2006, безстроково), з 02.1996 - голова, Горохівський р-ний суд. 2-й кваліф. клас судді.
Адомайтіс Валентин Володимирович; Надзв. і Повн. Посол України в Австралії (з 07.03.2007); Надзв. і Повн. Посол України в Новій Зеландії (з 28.07.2007, за сумісн.). Н. 23.02.1953 (м.Київ); укр.; одружений; має дочку. Осв.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, ф-т романо-герман. філології. 1972 - електрокарник, Київ. електровагонорем. з-д. 1972-78 - студ., Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. 1974-77 - перекладач англ. мови, Київ. об’єднання Держ. ком-ту СРСР з питань іноз. туризму. 1979-81 - ст. інстр. відділу проведення міжнар. спортзаходів і прийому іноз. делеґацій, Упр. “Укрспортзабезпечення” Ком-ту фіз. культури та спорту УРСР. 1982-85 - перекладач, інж. комерційно-юрид. відділу, представництво Всесоюзного об’єднання “Важпромекспорт” в Ніґерії. 1985-92 - референт, ст. референт, спеціаліст, заст. зав. відділу країн Азії, Африки та Латин. Америки, Укр. т-во дружби та культурних зв’язків з іноз. країнами. 02.1992-93 - 1-й секр., радник, в.о. зав. відділу країн Азії і Тихоокеанського реґіону першого територ. упр., МЗС України. 02.1993-03.94 - радник з політ. питань, Посольство України в Респ. Індія. 1994-07.98 - заст. зав., зав. відділу країн Азії і Тихоокеан. реґіону, заст. нач. Упр. країн Азії, Тихоокеан. реґіону, Близького і Середнього Сходу та Африки, МЗС України. Надзв. і Повн. Посол України в Республіці Індія (02.07.1998-01.08.2000), в Народній Республіці Бангладеш і Королівстві Непал (20.10.1998-01.08.2000, за сумісн.), в Демократичній Соціалістичній Республіці Шрі-Ланка (23.02.1999-01.08.2000, за сумісн.). До 03.2007 - директор Першого територ. департаменту МЗС України. Дипломат. ранґ - Надзв. Повн. Посланник України 1-го класу (12.2005). Володіє анґл., франц. мовами.
Адріанов Володимир Павлович; Укр. держ. корпорація “Укрмонтажспецбуд”, віце-президент. Н. 13.09.1945 (м.Київ). Осв.: Київ. інж.-буд. ін-т (1972), інж.-будівельник, “Теплогазопостачання та вентиляція”. 09.1963-06.73 - студент, 10.1972-10.74 - механік, ст. інженер, Київ. інж.-буд. ін-т. 10.1974-02.80 - майстер, нач. відділу, КСУ-521 тресту “Сантехмонтаж-1”, м.Київ. 03.1980-05.84 - кер. бриґади, гол. конструктор проєктів, ПТКІ “УкрПТКІмонтажспецбуд”, м.Київ. 05.1984-08.91 - нач. відділу, нач. гол. управління, 08.1991 - заст. нач. гол. виробничо-диспетчерського управління, Мін-во монтажних і спеціальних буд. робіт УРСР. З 08.1991 - нач. управління тех. розвитку та зовнішньоек. діяльності, віце-президент, Укр. держ. корпорація з виконання монтажних і спеціальних буд робіт “Укрмонтажспецбуд”.
Азаров Микола Янович, д.геол.-мін.н. (1986), проф. (1991), чл.-кор. НАНУ (Відд. наук про Землю, гірнича геофізика, 12.1997), головний держ. радник податкової служби (1997); ВР України, чл. фракції Партії реґіонів (з 11.2007), голова Ком-ту з питань фінансів і банк. діяльності (з 12.2007); чл. Президії Партії реґіонів (з 04.2008). Н. 17.12.1947 (м.Калуга, Росія); рос.; батько Пахло Ян Робертович (1924); мати Кваснікова Катерина Павлівна (1927); дружина Азарова Людмила Миколаївна (1946); син Олексій (1971). Осв.: Москов. держ. ун-т ім. М.В.Ломоносова (1971), геолог-геофізик; док. дис. “Шахтна геофізика”. Нар. деп. України 6 склик. з 11.2007 від Партії реґіонів, №6 в списку. На час виборів: 1-й віце-прем’єр-міністр України - Міністр фінансів України, член Партії реґіонів. Нар. деп. України 5 склик. 04.-09.2006 від Партії реґіонів, №12 в списку. Голова Ком-ту з питань бюджету (07.-09.2006), заст. голови фракції Партії реґіонів (05.-09.2006). Нар. деп. України 2 склик. з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Петровський виб. окр. №115, Донец. обл., висун. ПП. Голова Ком-ту з питань бюджету (09.1995-10.97). Чл. МДҐ. 09.1966-08.71 - студент, Москов. держ. ун-т ім. М.В.Ломоносова. 09.1971-02.72 - нач. дільниці підземних геофіз. досліджень, 02.1972-03.76 - гол. інженер геофіз. партії, трест “Тулашахтоосушення” комбінату “Тулавугілля”. 03.1976-05.84 - зав. лаб. гірської сейсмоакустики, зав. відділу шахтної геофізики, Підмосковний науково-дослід. і проєктно-констр. вугільний ін-т. 05.1984-09.95 - заст. директора з наукової роботи, в.о. директора, директор, Укр. державний науково-дослід. і проєктно-констр. ін-т гірничої геології, геомеханіки та маркшайдерської справи. 09.1995-10.97 - голова Ком-ту з питань бюджету, ВР України. 01.10.1996-26.11.2002 - Держ. податкова адміністрація України, Голова. 26.11.2002-03.02.05 - 1-й віце-прем’єр-міністр України, Міністр фінансів України. 07.-28.12.2004, 01.-24.01.05 - в.о. Прем’єр-міністра України. 04.08.2006-18.12.2007 - 1-й віце-прем’єр-міністр України - Міністр фінансів України. 1993-94 - в.о. голови Політради Партії праці, з 10.1994 - чл. Політради. Член президії Партії реґіонального відродження “Трудова солідарність України” (11.2000-03.01) (з 03.2001 - Партія реґіонів). Голова Партії реґіонів (03.-12.2001), голова Політради Партії реґіонів (04.2003-04.08). Лавреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (2004). Засл. економіст України (11.1997). Орден “За заслуги” ІІІ (11.1996), II (02.1999), I ст. (08.2000). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2004). Орден Дружби (2007). Почес. працівник податкової служби (1998). Знак “Шахтарська слава” III, II, I ст. Орден Св. Рівноапостольного князя Володимира (1998). Лицарський хрест ордену “Святий Дмитро Солунський” III ст. (1999). Орденський знак “Слава на вірність Вітчизні” III (1999), II ст. (2000). Орден Святого Станіслава. Золота Георгіївська медаль “Честь. Слава. Труд” I ст. (2001). Почесна грамота КМ України (12.2003). Держ. службовець 1-го ранґу (05.2002). Автор (співав.) понад 110 наук. праць, зокрема співав. книг: “Геологические модели золоторудных месторождений Украинского щита и Донбасса” (1999), “Все про податки” (2000). Володіє анґл. мовою. Захопл.: живопис, книги.
Азаров Михайло Володимирович; Упр. НБУ в Одес. обл., начальник (з 09.1991); зав. філії катедри банківської справи Одес. держ. ек. ун-ту. Н. 07.10.1951 (м.Кунґур, Пермська обл., Росія); рос.; батько Володимир Петрович (1922-1967); мати Клавдія Михайлівна (1923-2005); дружина Оксана Сергіївна (1966) - банк. працівник; дочки Ірина (1973) та Тетяна (1978) - банк. працівники; дочка Катерина (2004) і син Володимир (2004). Осв.: Одес. ін-т нар. госп. (1939-73). 1968 - слюсар, з-д “Електронмаш”. 1969-73 - студент, Одес. ін-т нар. госп. 08.-10.1973 - кредитний інспектор, Великомихайлівське відд. Одес. обл. контори Держбанку СРСР. 10.1973-06.77 - кер., Любашівське відд. Одес. обл. контори Держбанку СРСР. 06.1977-05.80 - кер., Котовське відд. Одес. обл. контори Держбанку СРСР. 05.1980-07.84 - інструктор ек. відділу, Одес. ОК КПУ. 1984-90 - деп., Одес. облрада нар. деп. Почесна відзнака голови Одес. облдержадмін. (06.2001). Пам’ятний знак “Національний банк України” (08.2001). Орден “За заслуги” III (10.2001), II ст. (05.2007). Почесна відзнака Одес. облради (2004). Захопл.: фото-, відеознімання, теніс.
Азаров Павло Миколайович, чл. Партії реґіонів (з 12.2001); Володарська р-на рада, голова (з 04.2006), деп. від Партії реґіонів; заст. голови Володарської р-ної орг. Партії реґіонів (з 10.2003). Н. 18.05.1960 (м.Єнакієве, Донец. обл.); мати Галина Володимирівна (1934) - пенс.; дружина Тетяна Андріївна (1962) - лікар центр. р-ної лікарні; син Микола (1984) - помічник прокурора Іллічівського р-ну м.Маріуполя; дочка Інна (1990). Осв.: Донец. мед. ін-т (1984), сан. лікар. 08.1977-08.78 - модельник фасонно-ливарного цеху, Єнакієвський металургійний з-д. 09.1978-07.84 - студент, Донец. мед. ін-т. 08.1984-10.86 - лікар комунальної гігієни, 10.1986-05.2006 - гол. держ. сан. лікар, Володарська санепідемстанція Донец. обл.
Акімов Сергій Іванович, чл. Партії реґіонів (з 2001); Роздольненська райрада, голова (з 09.2005), деп. від блоку “За Януковича!”. Н. 17.06.1953 (с.Чернишове, Роздольненський р-н, Крим. обл.); укр.; батько Іван Євсейович (1926-1997); мати Віра Степанівна (1931) - пенс.; дружина Тетяна Борисівна (1954) - нач. загального відділу Роздольненської райдержадмін.; дочка Оксана (1974) - підприємець; дочка Ольга (1980) - бухгалтер Крим. респ. орг. СПУ. Осв.: Херсон. с.-г. ін-т (1979-84), вчений агроном. З 04.1973 - робітник, радгосп “Чернишевський”. 05.1975-05.77 - служба в армії. 06.1977-09.82 - кер. відд. №2, бриґадир, 09.1982-10.84 - голова профкому, 10.1984-04.87 - нач. дільниці рослинництва, радгосп “Чернишевський”. 04.1987-12.89 - інструктор, зав. оргвідділу, Роздольненський РК КПУ. 01.1990-11.97 - директор, радгосп “Коркинітський”. 11.1997-08.2005 - нач., Держ. податкова інспекція в Роздольненському р-ні. Деп. ВР АР Крим 22-го склик. Захопл.: комп’ютери.
Акімова Ірина Михайлівна, к.ек.н., чл. Партії реґіонів (з 10.2007); ВР України, чл. фракції Партії реґіонів (з 11.2007), заст. голови Ком-ту з питань економічної політики (з 12.2007); Аналітичний центр “Бюро економічних та соціальних технологій”, ґен. директор; доц. ек. ф-ту Харків. нац. тех. ун-ту. Н. 26.04.1960 (м.Харків). Осв.: Харків. держ. ун-т, ек. ф-т (1982). Нар. деп. України 6 склик. з 11.2007 від Партії реґіонів, №63 в списку. На час виборів: ґенеральний директор аналітичного центру “Бюро економічних та соціальних технологій” (м.Київ), б/п. Працювала: директор Ін-ту економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), с.н.п. Центру ек. досліджень Варшавського ун-ту, н.п. ек. департаменту Маґдебурзького ун-ту, директор аналітично-дорадчого центру ООН “Блакитна стрічка”. Стипендіат Фундації Олександра фон Гумбольта, Фольксваґен Стіфунґ, DAAD, ACCEL.
Аксельрод Роман Борисович, чл. Партії реґіонів; Вінн. облдержадмін., начальник Головного управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту та зв’язку. Н. 02.11.1956 (м.Вінниця); батько Борис Леонтійович (1906-1985) - військовосл.; мати Софія Семенівна (1918-1971) - військовий зв’язківець; дружина Ірина Мойсеївна (1958) - технолог, товарознавець ф. “Укржитлосервіс”; дочка Світлана (1978) - економіст. Осв.: Вінн. держ. тех. ун-т, буд. ф-т (1988-94), інж.-будівельник; Міжреґіон. академія управління персоналом, ф-т правознавства (1997-2000), маґістр права. 08.1971-03.75 - учень, Вінн. буд. тех-м. 03.1975-04.78 - технік, майстер, житлово-експлуатаційна контора №1, м.Вінниця. 04.1978-04.86 - інженер, ст. інженер виробничо-тех. відділу, житлово-експлуатаційне об’єднання Ленінського райвиконкому м.Вінниці. 04.1986-02.93 - нач., житлово-експлуатаційна контора №15 м.Вінниці. 02.1993-05.98 - ґен. директор, ф. “Укржитлосервіс”. 05.1998-2000 - заст. міського голови, Вінн. міськрада. 1990-95 - деп. Ленінської райради нар. деп. м.Вінниці. 1995-98 - член виконкому Ленінської райради м.Вінниці. Академік Укр. технол. академії (1998). Почесна грамота КМ України (08.2001). Захопл.: кінологія, спорт.
Аласанія Зурабі Григорович; Харків. обл. держ. телерадіокомпанія, ґен. директор (з 07.2005). Н. 03.01.1965 (м.Сухумі, Грузія); грузин; дружина Віола Вікторівна (1967) - лікар ТОВ “Нейрон”; син Дмитро (1989); дочка Ія (1997). Осв.: Харків. інж.-буд. ін-т (1989), інж.-будівельник, “Промислове та цивільне будівництво”; курс інформ. журналістики в навч. центрі “Інтерньюз-Україна” і Фонду Томсона. 1982-89 - студент, Харків. інж.-буд. ін-т. 1983-85 - служба в Закавказ. ВОкр. 02.1987-07.89 - майстер дільниці, Харків. метрополітен. 07.1989-07.90 - інженер, Ін-т “Діпрозаводтранс”. 02.-07.1995 - менеджер, АТ “Експресагро”, м.Харків. 08.1996-02.97 - режисер, 02.1997-05.99 - ведучий інформ. програми, ІРФ “Телемак”. 06.1999-09.2000 - кер. служби інформації, ВАТ “Телерадіокомпанія “Simon”. 09.2000-07.05 - директор, ТОВ “Медіа-ґрупа “Об’єктив”. Чл. НСЖУ (з 2005). Засл. журналіст України (08.2005). Володіє анґл., грец. мовами. Захопл.: мотоцикли.
Александров Володимир Аркадійович; заст. Черкас. міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (з 06.2007). Н. 1947; одружений; має сина. Осв.: Штерівський енергетичний тех-м; Харків. політех ін-т, інж.-теплотехнік. Працював: майстер, змінний теплотехнік Первомайського цукрового з-ду, пом. машиніста турбіни, машиніст турбіни, нач. зміни, ст. майстер котлотурбінного цеху Черкас. ТЕЦ, спецвідрядження у В’єтнам, інженер Черкас. ТЕЦ, спецвідрядження в Пакистан, ст. інженер з експлуатації Черкас. ТЕЦ, директор “Черкаситеплокомуненерго”, 1-й заст. голови виконкому Черкас. міськради, заст. директора, комерц. директор, гол. інспектор енергонагляду енергопостачальної компанії “Черкасиобленерго”, 1-й заст. Черкас. міського голови, 1-й заст. нач. Гол. упр. праці та соц. захисту населення Черкас. облдержадмін.
Александрович Юрій Костянтинович, чл. Партії регіонів; Харків. облрада, гол. пост. комісії з питань спільної власності територіальних громад області; дир. Харків. філії СДП “Укрспецюст” в м.Харкові (з 1999). Н. 12.08.1965 (м. Харків). Осв.: Харків. ін-т гром. харчування (1982-90), “технологія та організація гром. харчування”, інж.-технолог; Харків. держ. академія технології та організації харчування (2000-01), юр. фак-т Харків. держ. ун-т ім. Г.С.Сковороди. 1986-87 - експедитор, трест їдалень Москов. р-ну м. Харкова. 1988-90 - заст. зав. їдальнею 241 м. Харкова. 1988-90 - адміністратор, 1990-93 - метрдотель, ресторан “Оксамитний”. 1993-96 - продавець 1-ї категорії, фірма “Алексфен”. 1996-98 - комерційний дир. АТ “Мастер-Холдінг”. 1998-99 - комерційний дир. ВКПП “Мега Транс”.
Александровська Алла Олександрівна, чл. КПУ; ВР України, чл. фракції КПУ (з 11.2007), секретар Ком-ту з питань бюджету (з 12.2007), чл. Спеціальної контрольної комісії ВР України з питань приватизації (з 12.2007); 1-й секр. Харків. ОК КПУ. Н. 07.12.1948 (м.Харків). Осв.: Харків. авіаційний ін-т (1972), інж.-механік, “Літакобуд.”; Харків. міжгалузевий ек. ін-т, “Менеджмент і маркетинґ”. Нар. деп. України 6 склик. з 11.2007 від КПУ, №19 в списку. Нар. деп. України 5 склик. з 04.2006 від КПУ, №17 в списку. Чл. Ком-ту з питань бюджету (з 07.2006), чл. фракції КПУ (з 04.2006). Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-04.06 від КПУ, №21 в списку. Чл. фракції комуністів (з 05.2002), чл. Ком-ту з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 06.2002). Нар. деп. України 3 склик. 03.1998-04.2002 від КПУ, №24 в списку. На час виборів: кер. ґрупи АТ “Хартрон” (м.Харків), чл. КПУ. Чл. Ком-ту з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 07.1998), чл. фракції КПУ (з 05.1998). З 1972 - інженер, ст. інженер, пров. інженер, нач. ґрупи КБ електроприладобуд., АТ “Хартрон”. Чл. Президії ЦК КПУ (02.2001-06.05).
Александрук Олександр Миколайович, чл. НСНУ (з 2004); Локачинська райдержадмін., голова (з 03.2005); деп. Локачинської райради (з 2006). Н. 26.03.1960 (смт Локачі, Волин. обл.); укр.; батько Микола Степанович (1931) і мати Тетяна Петрівна (1931) - учителі, пенс.; дружина Людмила Григорівна (1960) - кер. гуртків р-ного будинку школяра; дочка Вікторія (1983) - учитель анґл. мови, м.Луцьк; син Антон (1987) - студент Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Осв.: Луцький держ. пед. ін-т, іст. ф-т (1977-81), учитель історії та суспільствознавства. 1981-87 - учитель історії, Павловичівська СШ Локачинського р-ну. 1987-91 - консультант ідеологічного відділу, Локачинський РК КПУ. 1991-94 - учитель історії, Козлівська ЗОШ Локачинського р-ну. 1994-95 - консультант, зав. відділу з гуманітарних питань, Локачинська райрада нар. деп. 1995-97 - зав. відділу з питань сім’ї та молоді, 1997-2002 - нач. відділу з питань внутрішньої політики, Локачинська райдержадмін. 2002-04 - помічник-консультант нар. деп. України С.Бондарчука. Захопл.: спорт, автомобіль.
Алексєєв Ігор Вікторович, чл. КПУ; ВР України, чл. фракції КПУ (з 11.2007), секретар Ком-ту у закордонних справах (з 12.2007); секретар ЦК КПУ (з 06.2005). Н. 10.01.1960 (м.Донецьк); дружина Тетяна Володимирівна (1958); має сина. Осв.: Донец. вище військово-політичне уч-ще інженерних військ та військ зв’язку (1981); Військово-політична академія ім. В.І.Леніна (1991); Дипломатична академія при МЗС України (1998), маґістр зовнішньої політики. Нар. деп. України 6 склик. з 11.2007 від КПУ, №10 в списку. Нар. деп. України 5 склик. з 04.2006 від КПУ, №14 в списку. Голова підкомітету з міжнародно-правових питань Ком-ту у закордонних справах (з 07.2006), чл. фракції КПУ (з 04.2006). Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-04.06 від КПУ, №50 в списку. На час виборів: консул Дипломатичного представництва України в Королівстві Данія, член КПУ. Чл. фракції комуністів (з 05.2002), чл. Комітету у закордонних справах (з 06.2002), голова підком-ту з міжнар. договорів. 1981-83 - заст. ком. роти зв’язку, м.Київ. 1986-85 - секретар ком-ту ВЛКСМ, пропаґандист політвідділу, Київ. вище військово-інженерне уч-ще зв’язку. 1985-88 - пропаґандист в/ч, м.Маґадан. 1988-91 - слухач, Військово-політична академія ім. В.І.Леніна, м.Москва. 1991-94 - викладач, Київ. ін-т сухопутних військ. 1994-96 - 1-й секретар Упр. контролю над озброєнням та роззброєнням, МЗС України. 1996-98 - слухач, Дипломатична академія при МЗС України. 1998-2002 - консул Дипломатичного представництва України в Королівстві Данія.
Алексєєв Юрій Сергійович; Нац. космічне аґентство України, ґен. директор (з 25.07.2005). Н. 06.12.1948 (м.Дніпропетровськ); укр.; батько Сергій Андрійович (1918-1990) - учасник ВВВ; мати Віра Павлівна (1924) - пенс.; дружина Людмила Михайлівна (1946) - ґен. директор фірми “Ригонда”; син Дмитро (1975). Осв.: Дніпроп. держ. ун-т, фіз.-тех. ф-т (1966-72), інж.-механік, “Двигуни літальних апаратів”. 04.1972-07.80 - пом. майстра, майстер, ст. майстер, 07.1980-04.85 - заст. нач. цеху, нач. цеху, 04.1985-11.88 - заст. гол. інженера, 11.1988-10.92 - гол. інженер - 1-й заст. ґен. директора, 10.1992-07.05 - ґен. директор, ВО “Південний машинобудівний завод” (ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова”), м.Дніпропетровськ. Акад. АІНУ (1991), Академії технол. наук України (1993). Лавреат Держ. премії України (1993). Медаль “За трудову доблесть” (1984). Медалі ім. С.Корольова, М.Янгеля, Ю.Кондратюка Федерації космонавтики СРСР. Орден “За заслуги” III ст. (12.1998). Почесна грамота КМ України (04.2002). Герой України (з врученням ордена Держави, 22.08.2002). Держ. службовець 1-го ранґу (09.2005).
Алексєєнко Ірина Петрівна; Гірницький р-ний суд м.Макіївки, голова (з 03.2003), суддя (з 02.1993; з 05.2003 - безстроково). Н. 28.01.1964 (м.Макіївка, Донец. обл.). Осв.: Харків. юрид. ін-т (1987), юрист, “Правознавство”. 1981-83 - підсобна транспортна робітниця шахтної поверхні, шахта “Калинівська Східна”, м.Макіївка. 1983-87 - студентка, Харків. юрид. ін-т. 1987-93 - стажист нар. судді, помічник голови, Гірницький р-ний суд м.Макіївки. 3-й кваліф. клас судді.
Алєксєєв Віктор Олексійович; Одес. апеляційний адмін. суд, голова (з 04.2006), суддя (з 12.2005, безстроково). Н. 03.03.1950 (с.Уловай-Дмитровське, Первомайський р-н, Тамбовська обл., Росія); рос. Осв.: Одес. держ. ун-т ім. І.Мечникова (1979), “Правознавство”. 1967-68 - студент, Одес. ін-т інженерів морського флоту. 03.1965-04.69 - приймальник-здавач, Одес. морський торговельний порт. 1969-71 - служба в армії. 08.1971-02.74 - командир відд. позавідомчої охорони, Приморський райвідділ внутр. справ УВС Одес. міськвиконкому. 04.1974-08.75 - вантажник відд. виробництва товарів нар. господарства, Одес. лакофарбовий з-д. 08.1975-09.79 - судовий виконавець, Ленінський р-ний нар. суд м.Одеси. 1979 - ст. консультант, відділ юстиції Одес. облвиконкому. 09.1979-06.82 - нар. суддя, Іллічівський р-ний нар. суд м.Одеси. 06.1982-87 - нар. суддя, 1987-90 - голова, Ленінський р-ний нар. суд м.Одеси. 04.1990-01.2003 - голова, суддя (з 03.2000, безстроково), Ленінський р-ний суд м.Одеси. 01.-06.2003 - нач., Територ. упр. держ. судової адміністрації в Одес. обл. 07.2004-04.06?- голова, Суворовський р-ний суд м.Одеси. Засл. юрист України (01.2006).
Алієв Бурзу Хангулу огли; Мін-во палива та енергетики України, заст. Міністра (з 02.2008). Н. 20.01.1965 (с.Гюлабли, Агдамський р-н, Азербайджан). Осв.: Київ. політех. ін-т (1993), інж.-системотехнік, “Робото-технічні системи та комплекси”; Міжнар. центр приватизації, інвестицій та менеджменту (Міжнар. школа бізнесу) (1999), економіст, “Маркетинґ”. 09.2007 канд. в нар. деп. України від блоку “Наша Україна - Народна самооборона”, №107 в списку. На час виборів: директор ТОВ “ЕКМІ-ЕКСІМ”, б/п. 09.1982-06.83 - учень, ТУ №81 м.Баку. 07.-12.1983 - електромонтер 3-го розряду, НВО “Азерелектромаш”, м.Баку. 12.1983-12.85 - служба в армії. 12.1985-08.86 - слухач підготовчого відд., 09.1986-08.88 - студент, 09.1988-07.92 - електромонтер 4-го розряду, електромонтер 6-го розряду, Київ. політех, ін-т. 08.1992-11.93 - електромонтер 5-го розряду, Шинний з-д №2 ВО “Білоцерківшина”. 12.1993-08.95 - менеджер, ТОВ “Холдинґова компанія “Галеон”. 12.1995-02.07 - менеджер, в.о. заст. ґен. директора зі збуту - маркетинґ. директора, заст. ґен. директора зі збуту?- маркетинґ. директор, ТОВ “Виробничо-торговельна фірма “ЕКМІ”. 03.2007-01.08 - директор, ТОВ “ЕКМІ-ЕКСІМ”. Держ. службовець 5-го ранґу (03.2008).
Алсуф’єв Віктор Володимирович; Господарський суд м.Севастополя, голова (з 12.2002). Н. 09.07.1948 (м.Тараклія, Молдова); рос.; батько Володимир Миколайович (1913-2001) - учитель; мати Олександра Леонтіївна (1914-1991) - робітниця; син Володимир (1978) - юрист, суддя місцевого суду Залізничного р-ну м.Симферополя. Осв.: Запоріз. індустр. тех-м (1964-68), технік-електромеханік; Харків. юрид. ін-т (1970-74), правознавець. 09.1964-07.68 - учень, Запоріз. індустріальний тех-м. 08.1968-08.70 - електромонтер лаб. контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, Нікопольський з-д будівельних машин. 09.1970-07.74 - студент, Харків. юрид. ін-т. 08.1974-02.75 - стажер нар. судді, Красноперекопський р-ний суд Крим. обл. 02.1975-04.76 - суддя, Кіровський р-ний суд м.Керчі. 04.1976-01.80 - суддя, голова, Орджонікідзевський р-ний суд м.Керчі. 01.1980-07.87 - заст. нач. відділу юстиції, Крим. облвиконком. 07.1987-01.92 - Гол. державний арбітр Крим. обл. 01.1992-05.96 - голова, Арбітр. суд АР Крим. 1990-02.98 - голова, Центр. виборча комісія АР Крим. 12.1997-02.2004 - член Центр. виборчої комісії. З 11.2002 - суддя, голова, Госп. суд м.Севастополя. Почес. працівник арбітраж. суду України (1992). Засл. юрист України (06.1998). Орден “За заслуги” III (2002), II ст. (08.2008). Держ. службовець 1-го ранґу. 1-й кваліф. клас судді.
Альохін Володимир Ілліч, к.с.-г.н. (1999); Держ. ком-т України з держ. матеріального резерву, заст. Голови (з 01.2008); президент Всеукр. благодійного фонду “Турбота про людину”. Н. 03.08.1957 (с.Петровське, Хомутовський р-н, Курська обл., Росія); укр.; батько Ілля Іванович (1931-1969); мати Олена Всеволодівна (1925); дружина Ольга Семенівна (1962); сини Володимир (1981) і Олексій (1986). Осв.: Дніпроп. с.-г. ін-т (1987), вчений агроном; Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого (1996), юрист; канд. дис. “Продуктивність ранньостиглого гібриду кукурудзи Славутич 162 та його батьківських форм залежно від строків сівби та густоти стояння рослин в умовах північної підзони Степу України” (Ін-т зернового госп. УААН, 1999). Нар. деп. України 3 склик. 03.1998-04.2002, виб. окр. №39, Дніпроп. обл. На час виборів: голова Синельниківської районної ради Дніпроп. обл., чл. ВО “Громада”. Чл. фракції “Громада” (05.1998-03.99), чл. фракції “Батьківщина” (03.1999-07.2000), чл. ґрупи “Солідарність” (з 07.2000). Голова підком-ту з питань контролю за додержанням законності і захисту прав і свобод громадян в процесі правоохоронної діяльності Ком-ту з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з орг. злочинністю і корупцією (07.1998-02.2000), голова підком-ту з питань боротьби з орг. злочинністю та корупцією у сфері зовнішньоекономічної діяльності та грошового обігу Ком-ту з питань боротьби з орг. злочинністю і корупцією (з 02.2000). 09.1972-04.1973 - учень, Миролюбівське СПТУ-73, с.Миролюбівка Синельниківського р-ну Дніпроп. обл. 04.1973-09.75 - тракторист, колгосп “За мир”, с.Славгород Синельниківського р-ну Дніпроп. обл. 09.1975-02.76 - учень, Миролюбівське СПТУ-73. 02.-05.1976 - шофер, колгосп “За мир”, с.Славгород. 05.1976-06.78 - служба в армії, Київ. ВОкр. 06.1978-03.81 - шофер, 03.1981-11.82 - заст. голови, колгосп “За мир”, с.Славгород. 11.1982-01.85 - заст. голови з кормовиробництва, колгосп “Серп і молот”, с.Вільне Синельниківського р-ну Дніпроп. обл. 01.1985-03.90 - голова, колгосп ім. К.Маркса, с.Миролюбівка. 03.1990-01.91 - голова виконкому, 01.1991-04.92 - голова, Синельниківська міськрада нар. деп. 04.1992-06.94 - Пред. Президента України в Синельниківському р-ні. 06.1994-08.96 - голова, Синельниківська райрада; голова, Синельниківська райдержадмін. 08.1996-08.97 - керівник служби Міністра, Мін-во с. г. України. 08.1997-04.98 - голова, Синельниківська райрада Дніпроп. обл. 04.1998-05.2002 - нар. деп. України, голова підкомітету Комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю. 06.2002-06.03 - 1-й заст. Голови, 06.2003-04.05 - 1-й заст. Голови у зв’язках з ВР України, Держ. ком-т України з питань житлово-комунального госп. 05.-12.2005 - голова, Синельниківська райдержадмін. 12.2005-08.06 - 1-й заст. голови, Дніпроп. облдержадмін. Засл. працівник с. г. України (1993). Почесна грамота КМ України (03.2004). Орден Св. Рівноапостольного князя Володимира (2000, УПЦ). Книга “Синельниківщина - вчора, сьогодні, завтра” (2000). Захопл.: відпочинок з сім’єю, полювання.
Альошин Валерій Борисович, к.ек.н., доц.; Держ. комісія з реґулювання ринків фінансових послуг України, Голова (з 07.06.2006); чл. Центр. проводу УНП (з 01.2003). Н. 01.01.1957 (с.Скородистик, Чорнобаївський р-н, Черкас. обл.); рос.; одружений; має 2 дітей. Осв.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка (1979), економіст. Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-04.06 від блоку В.Ющенка “Наша Україна”, №52 в списку. Чл. фракції “Наша Україна” (05.2002-03.05), чл. фракції УНП (03.-12.2005), чл. фракції ПППУ (з 12.2005), 1-й заст. голови Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 06.2002). Нар. деп. України 3 склик. 03.1998-04.2002 від НРУ, №36 в списку. Чл. фракції НРУ (з 05.1998; з 04.2000 - фракція УНР). Голова Ком-ту з питань фінансів і банківської діяльності (з 07.1998). Нар. деп. України 2 склик. з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Індустр. виб. окр. №224, Кіровогр. обл., висун. НРУ. Чл. Ком-ту з питань фінансів і банк. діяльності. Чл. фракції НРУ. На час виборів: Кіровогр. пед. ін-т, доц.; чл. НРУ. 1979-94 - асистент, викладач, ст. викладач, доц., Кіровогр. держ. пед. ін-т. Був гол. Кіровогр. обл. орг. Всеукр. т-ва “Просвіта”. Чл. НРУ (до 05.1999). Чл. Центр. проводу НРУ (10.1997-03.99). Чл. Центр. проводу РУХу (УНР) (12.1999-01.2003). Був чл. Ради НБУ (з 16.07.1999). Довірена особа канд. на пост Президента України В.Ющенка в ТВО №130 (2004-05). Засл. економіст України (08.1997). Почесна грамота КМ України (01.2002).
Альчук Петро Павлович; Хмільницький міськрайонний суд, голова (з 12.2004), суддя. Н. 05.09.1950 (смт Тростянець, Вінн. обл.); укр.; батько Павло Йосипович (1930-1995) - селянин, різнороб; мати Ніна Іванівна (1931) - селянка, пенс.; дружина Олена Сидорівна (1954) - економіст швейної фабрики; син Максим (1979) - юрист, прокурор відділу обл. прокуратури; дочка Ірина (1972) - педагог-економіст, консультант обл. відділу земельних ресурсів. Осв.: Харків. юрид. ін-т, 1-й ф-т (1976-80), “Правознавство”. 11.1967-06.68 - учень, ПТУ №23 м.Сіверодонецька. 06.1968-04.69 - машиніст автокрана 5-го розряду управління механізації будівництва, м.Дніпропетровськ. 05.1969-05.71 - служба в армії. 07.-10.1971 - машиніст автокрана 4-го розряду управління механізації будівництва, м.Дніпропетровськ. 01.1972-08.76 - водій, прокуратура Тростянецького р-ну Вінн. обл. 09.1976-07.80 - студент, Харків. юрид. ін-т. 08.1980-08.81 - стажист на посаді ст. слідчого, 08.1981-06.82 - ст. слідчий, прокуратура м.Хмільника. З 06.1982 - суддя, 04.1990-05.93 - голова, Хмільницький міський суд. 05.1993-03.2004 - голова, суддя (з 07.2003, безстроково), Хмільницький р-ний суд. З 03.2004 - суддя, в.о. голови, Хмільницький міськрайонний суд. 2-й кваліф. клас судді (1993). Захопл.: автотуризм.
Амарович Віктор Петрович; Перечинський р-ний суд, голова (з 01.2001), суддя (з 01.2001). Н. 06.09.1963 (с.Костине, Великоберезнянський р-н, Закарп. обл.). Осв.: Харків. юрид. ін-т (1990), юрист, “Правознавство”. 1978-82 - учень, Ужгород. муз. уч-ще. 1982 - артист, Закарп. нар. хор, м.Ужгород. 1982-84 - служба в армії. 1985-86 - робітник, Костринський комбінат кухонних меблів Великоберезнянського р-ну. 1986-90 - студент, Харків. юрид. ін-т. 1990-91 - стажист, 1991-92 - консультант, Ужгород. міський нар. суд. 1992-2001 - суддя, (з 03.1998, безстроково), Закарп. обл. суд. 2-й кваліф. клас судді.
Амєлін Сергій Єгорович; Вищий адмін. суд України, суддя (з 01.2006, безстроково). Н. 31.08.1956 (смт Шалигине, Глухівський р-н, Сум. обл.). Осв.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка (1985), юрист, “Правознавство”. 09.1973-10.74 - слюсар, Шалигинський цукрозавод. 11.1974-12.76 - служба в армії. 02.1977-03.88 - підручний формувальника, учень формувальника, формувальник, Київ. з-д “Більшовик”. 04.1988-01.94 - нар. суддя, Дніпровський р-ний нар. суд м.Києва. З 01.1994 - суддя (з 03.2004 - (безстроково), Апеляційний суд м.Києва.
Амосова Тетяна Володимирівна, к.фіз.-мат.н.; Мін-во оборони України, директор Департаменту будівництва та відчуження фондів. Н. 1961 (м.Харків). Осв.: інженер-механік, юрист; канд. дис. “Методологія та методи управління ризикомб обумовленим ядерною енергетикою”. Працювала на Чорнобильській АЕС: від економіста цеха до начальника планово-економічного відділу. Працювала заст. начальника економічного управління Держ. ком-ту з використання ядерної енергії, виконавчим директором з економіки та фінансів, віце-президентом НАЕК “Енергоатом”, в Управлінні моніторинґу та ринкових перетворень в енергетичному секторі України Секретаріату КМ України, помічником 1-го віце-прем’єр-міністра, помічником Віце-прем’єр-міністра з питань европейської інтеґрації. 05.-11.2005 - 1-й заст. Міністра, Мін-во України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Держ. службовець 3-го ранґу (08.2005).
Андрейцев Володимир Іванович, д.юрид.н., проф. (1994), акад. АПрНУ, держ. радник юстиції 3-го класу (08.2007); Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, декан юрид. ф-ту (з 10.1997), зав. катедри трудового, земельного та екологічного права (з 1996); голова експертної ради ВАКу України з юрид. і політ. наук; заст. голови Комісії з права науково-метод. ради і заст. голови фахової ради з права Мін-ва освіти та науки України; чл. науково-консультативної ради Верх. Суду України; член редколеґій журналів: “Право України”, “Вісник Прокуратури”, “Вісник Академії наук вищої школи України”; гол. ред. “Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки”; чл. Ком-ту з Держ. премій України в галузі науки і техніки (з 06.2000); член Консультативної ради з питань держ. будівництва і правової політики ВР України; член Науково-тех. ради Мінекобезпеки України; чл. Вищої ради юстиції (з 03.2004). Н. 01.06.1947 (с.Велика Слобідка, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельн. обл.). Осв.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, юрид. ф-т (1974-79); канд. дис. “Правові питання екологічної експертизи проєктів” (1984); док. дис. “Теоретичні проблеми правового забезпечення ефективності екологічної експертизи” (1992). З 09.1979 - асистент, з 1984 - доц., с.н.п., проф., з 1996 - зав. катедри трудового, земельного та екологічного права, з 1997 - декан, юрид. ф-т, Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. Чл. Коорд. ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (07.1998-07.2000). Засл. юрист України (1992). Акад. УЕАН (1993; академік-секр. Відд. екол. права і управління), Міжнар. слов’янської академії наук (1997), АНВШУ (1998; член правл.). Орден “За заслуги” II ст. (09.2004).
Андрєєва Любов Василівна; Куйбишевський р-ний суд, голова (з 06.2004), суддя (з 04.2000, безстроково). Н. 18.11.1950 (с.Кузнецово-Михайлівка, Тельманівський р-н, Донец. обл.). Осв.: Харків. юрид. ін-т (1985), юрист, “Правознавство”. 1967-68 - ст. піонервожата, Кузнецово-Михайлівська СШ Тельманівського р-ну. 1968-71 - учениця, Мелітопольський тех-м гідромеліорації та механізації с. г. 1971-75 - інженер-гідротехнік, 1975-80 - ст. інспектор відділу кадрів, радгосп “Батьківщина” Василівського р-ну Запоріз. обл. 1980-87 - голова виконкому, Балківська сільрада Василівського р-ну. 1987-90 - нар. суддя, Куйбишевський р-ний нар. суд Запоріз. обл. З 04.1990 - суддя, Куйбишевський р-ний суд. 2-й кваліф. клас судді.
Андріанов Віктор Михайлович, д.філос.н., проф.; Мін-во культури і туризму України, 1-й заст. Міністра (з 03.2007). Н. 08.05.1947 (м.Москва, Росія). Осв.: Дніпроп. метал. ін-т (1975); ВПШ (1981); Академія суспільних наук при ЦК КПРС (1988); Національна академія внутрішніх справ України (1998), юрист. 1997-98 - зав. відділу роботи з об’єднаннями громадян, зав. відділу у зв’язках з партіями та громадськими організаціями Упр. з питань внутрішньої політики, Адмін. Президента України. З 1998 - ґен. директор, Нац. палац “Україна”. 07.2001-11.02 - заст. нач. Упр. науково-тех. та гуманітарного розвитку, зав. сектору аналізу розвитку культури і духовності Департаменту внутр. політики, 11.2002 - заст. начальника Упр. науково-технічного та гуманітарного розвитку, зав. сектору аналізу розвитку культури і духовності Департаменту координації здійснення соціальної, гуманітарної та реґіональної політики, Секретаріат КМ України. 22.04.-15.07.2003 - Держ. секретар, 07.2003-01.04 - 1-й заст. Міністра, 01.2004-04.05 - 1-й заст. Міністра - кер. апарату, Мін-во культури і мистецтв України. 2006-07 - 1-й заст. нач. Упр. гуманітарної політики, Секретаріат КМ України. Держ. службовець 1-го ранґу (06.2003).
Андрієвський Дмитро Йосипович; деп. Київ. міськради (з 06.2008), чл. Блоку В.Кличка; голова Укр. селянської демократичної партії (з 08.2008). Н. 06.01.1967 (с-ще Ольга, Приморський край, Росія) в сім’ї військовослужбовця. Осв.: Київ. політех. ін-т, ф-т гірничої електромеханіки та автоматики (1987-92); Нац. академія держ. управління при Президентові України (2005), маґістр держ. управління. 1985-87 - служба в армії. 1992 - інж.-технолог, Київ. з-д реле та автоматики. 1992-96 - заст. директора, директор МПП “Онікс”. 1996-2002 - кер. представництва в Україні фірми “Франклін ґруп Лтд” (Велика Британія). З 2001 - віце-президент, з 2004 - президент концерну “Київпідземшляхбуд”. 2002-06 - депутат Київради, чл. фракції “Наша Україна”, чл. пост. комісії з питань бюджету та соц.-ек. розвитку. Довірена особа канд. на пост Президента України В.Ющенка в ТВО №222 (2004-05). Був кер. виконкому Київ. міської орг. НСНУ. Деп. Київ. міськради (2006-08), кер. фракції блоку “Наша Україна”. Орден “За заслуги” III ст.
Андрієнко Володимир Васильович; Полтав. облдержадмін., заст. голови (з 2005). Н. 24.06.1951 (с.Широка Долина, Великобагачанський р-н, Полтав. обл.); одружений; має дочку і сина. Осв.: Полтав. с.-г. ін-т. Працював у колгоспі, служив в армії, був інструктором, зав. оргвідділу Великобагачанського РК ЛКСМУ, інженером райоб’єднання “Сільгосптехніка”, Великобагачанського р-ного виробничого об’єднання з виробничо-тех. забезпечення с. г. 1980-85 - кер. Великобагачанського р-ного виробничого об’єднання з виробничо-тех. забезпечення с. г. 1985-88 - голова виконкому Великобагачанської райради нар. деп. З 1989 - 1-й секретар Великобагачанського РК КПУ, секретар Полтав. ОК КПУ, нач. упр. с. г. облвиконкому Полтав. облради нар. деп. 1992-96 - нач. упр. с. г. і продовольства, 1999 - заст. голови Полтав. облдержадмін. 2000-05 - кер. філії ТОВ “Агроленд”. Засл. працівник с. г. України (06.2006).
Андрійчук Леонід Олександрович, чл. НП; Горохівська райдержадмін., голова (з 06.2006). Н. 15.03.1958 (с.Ощів, Горохівський р-н, Волин. обл.); укр.; батько Олександр Іванович (1934-2001); мати Віра Федорівна (1938) - пенс.; дружина Надія Іванівна (1963) - секретар Терешківцівської сільради. Осв.: Володимир-Волинський тех-м гідромеліорації та механізації с. г. (1973-77); Львів. с.-г. ін-т (1987-93), інж.-механік, “Механізація с. г.”. 11.1979-03.83 - інженер-технолог, Горохівська райсільгосптехніка. 03.1983-02.93 - гол. інженер, колгосп ім. К.Маркса Горохівського р-ну. 02.1993-07.94 - голова правління, колгосп “Жовтень” Горохівського р-ну. 07.1994-10.95 - заст. голови, виконком Горохівської райради нар. деп. 10.1995-04.2002 - заст. голови - нач. упр. с. г. і продовольства, Горохівська райдержадмін. 04.2002-04.06 - голова, Горохівська райрада. Захопл.: риболовля, футбол.
Андрійчук Юрій Андрійович, к.ек.н. (2001); чл. Нац. комісії реґулювання електроенергетики України (з 02.2007). Н. 26.09.1948 (с.Личі-Раківка, Попільнянський р-н, Житомир. обл.). Осв.: Укр. с.-г. академія (1971), інж.-електрик с. г.; Харків. держ. академія міського господарства (1998), інж.-економіст; канд. дис. “Менеджмент фінансових потоків підприємств енергетичних систем” (Европ. ун-т фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 2001). 06.-08.1966 - робітник електроцеху, Корнинський цукрозавод Житомир. обл. 10.1966-09.71 - студент, Укр. с.-г. академія. 10.1971-08.94 - майстер, виконроб, ст. виконроб, виконроб, ст. виконроб-начальник Житомир. дільниці, гол. інженер, Житомир. мехколона №6 тресту “Київсільелектромережбуд”. 08.1994-06.98 - директор, Житомир. західне підприємство електромереж. 06.1998-11.2001 - голова правл., ДАЕК “Житомиробленерго”, голова правл., ВАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго”. 11.2001-11.03 - заст. Держ. секретаря, Мін-во палива та енергетики України. 11.2003-07.04 - директор з роботи з генерувальними компаніями, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”. 07.2004-06.06 - член Нац. комісії реґулювання енергетики України. 16.06.-12.12.2006 - голова, Житомир. облдержадмін. 12.2006-02.07 - радник Президента України. Засл. енергетик України (1997). Почесна Грамота Президії ВР УРСР (1986). Почесна грамота ВР України (2004). Почесна грамота КМ України (2000). Орден “За заслуги” III ст. (01.2001). Держ. службовець 1-го ранґу (08.2006).


Купити книгу у видавництві "К. І. С."
Комментарии
+юёЄ№ | 12:56:24 2018-10-19
Заказать seo поисковую оптимизацию сайта, Заказать услуги по продвижению сайта По всем возникшим вопросам Вы можете обратиться в скайп логин pokras7777 Аренда выделенных серверов по приемлимым ценам Раскрутка сайта под ключ
Анонимно
Войти под своим именем


Ник:
Текст сообщения:
Введите код:  

Загрузка...
Поиск:
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2020 <META> Все права защищены