/usr/local/apache/htdocs/lib/public_html/book/KIS/kryla.txt Библиотека на Meta.Ua Крила, яблука та підзорні труби (фрагмент)
<META>
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Библиотека
Библиотека
Попробуй новую версию Библиотеки!
http://testlib.meta.ua/
Онлайн переводчик
поменять


Назва: Крила, яблука та підзорні труби

Авторка: Анна Парізі

ISBN 966–8039–79–3
Мова: Українська (переклад з італійської)
Видавництво "К.І.С"
Рік 2005
М'яка палітурка
Кількість сторінок: 190
Опис: В усі часи людина намагалась пізнати дивовижний світ природи, споглядаючи
його, вивчаючи його будову, проводячи певні досліди . часом успішні, деколи
небезпечні. Кожна епоха мала своїх геніїв, які, попри труднощі, невдачі й перешкоди,
наполегливо працювали в царині науки. Аристотель, Леонардо да Вінчі, Копернік,
Тіхо Браге, Ньютон та багато інших в усі віки творили цю унікальну «наукову історію».
Пропонована школяреві книжка, немов своєрідна машина часу, дасть змогу
поспілкуватись із кожним видатним ученим, поставити йому прискіпливі, а часом
і незручні запитання. А ті, своєю чергою, терпляче відповідатимуть, пояснюватимуть
на цікавих прикладах, радитимуть провести досліди, що, зрештою, допоможе читачеві
збагнути значення доволі складних на перший погляд понять.


ВСТУП
Любий друже, в цій книжці такі відомі вчені, як Копернік, Браге, Гільберт, Кеплер, Галілей, Гассенді, Декарт, Торрічеллі, Паскаль, Ньютон, Лейбніц, Гюйгенс, Галлей, Бойль, ознайомлять тебе з основними етапами однієї з найбільших наукових революцій усіх часів.
Протягом кількох століть — від межі XV до завершення XVIII — цим геніям вдалося спростувати хибні переконання, які заполонили уяву людей в епоху Середньовіччя.
Сьогодні дехто вважає, що це не перша велика революція в історії західної наукової думки. Справді, вже давньогрецької доби (IV – III ст. до Різдва Христового) такі видатні грецькі мислителі, як Евклід, Ератосфен, Аристарх, Архімед та інші, досягли напрочуд важливих результатів. Вони розробили точні методи наукового дослідження, і їхні теоретичні знання застосовано в проектуванні механізмів високого технологічного ґатунку.
Не випадково ця «друга» революція починається саме з вивчення трактатів та ознайомлення з результатами й методами наукових досліджень давніх греків. Як у давнину, так і протягом перших трьох століть Нового часу наука зробила величезний крок уперед саме завдяки обдарованості вчених та їх здатності зіставляти різні погляди й теорії.
Тож, попри розбіжності цих поглядів, за Кеплером, «всі шанувальники справжньої філософії долучаються до спільних шляхетних роздумів», які приведуть людство до створення величної наукової теорії, відомої під назвою «класична фізика».





ПОЧНІМО З ПОЧАТКУ...
... А початок цей був вельми невеселим!
Греки сягнули дуже високого рівня наукових знань, та що залишилось від великих починань Фалеса після завоювання Стародавньої Греції римлянами? На жаль, небагато.
Без жодного сумніву, тексти давньогрецьких філософів опинилися в Римі. Там їх прочитали, але зрозуміли лише частково й так само частково, з багатьма неточностями переписали в латинські енциклопедії.
Оригінали текстів поступово губилися, а їх зміст стирався ще й через втрату римлянами навичок з грецької мови.
До того ж ніхто так і не подбав про повні переклади давньогрецьких трактатів латиною.
На щастя, в бібліотеках східної частини Римської імперії збереглося доволі багато давніх записів, та й люди вміли їх читати. Тому деякі вчені могли ґрунтовніше вивчати праці давньогрецьких філософів. Але навіть провідні світочі науки раннього Середньовіччя вже не вірили в змогу людини зрозуміти закони Всесвіту. Вчених турбували такі питання: «Хто може знайти причину руху небесних тіл? Ми ж бо не знаємо навіть, як пояснити таку величезну кількість зірок, їхні різні розміри та колір. Можемо лише сказати, що Бог уміло попрацював над створенням світу».
Де ж поділися ті мужні й допитливі люди, які прагнули зрозуміти все? Ті, хто ставив багато питань і шукав на них відповіді в природі, а не в божественному втручанні? Спробуймо розширити наш світогляд і погляньмо на Схід.



Сон про Аристотеля
Тут ми зустрінемось з арабами, народом розумним і допитливим, що живе поруч зі своїми мудрими східними сусідами, зокрема індійцями (мешканцями Індії, а не індіанцями Америки). Араби засвоїли важливі наукові відкриття Сходу.
У VII столітті вони захопили східне узбережжя Середземного моря, Північну Африку й майже всю Іспанію. Владарювали на цих землях арабські халіфи, зацікавлені в розвиткові науки і знань загалом. У VIII столітті до їхньої столиці Багдаду запросили багатьох учених і філософів із Сирії, Месопотамії та Ірану. Це були мусульманські, юдейські та християнські мудреці. Вони приїхали з різних країн, розмовляли різними мовами й несли з собою спадщину різноманітних культур. Багдадська зустріч збагатила всіх.
За легендою, халіф аль.Мамун побачив уві сні великого грецького вченого й філософа Аристотеля, той просив його перекласти арабською всі давньогрецькі книжки, які йому вдасться знайти.
Аль-Мамун, не зволікаючи, підписав важливі угоди з сусідньою Візантією, за якими отримав збережені грецькі рукописи. Він закликав до роботи своїх найвидатніших співвітчизників і заснував великий науковий центр — Дім Знань, що нагадував Музей в Александрії. Завдяки наполегливості халіфа багато давньогрецьких праць дійшли до нас саме в арабському перекладі.
Араби не обмежились читанням і перекладом грецьких текстів. Вони їх уважно вивчали, додаючи до них щось своє, й засновували нові школи. Величезні наукові здобутки арабів збагатили культурну спадщину завойованих ними народів.






Про важливість знання іноземних мов
У Західній Європі офіційною мовою науки стає латина. Грецьку майже повністю забули, а арабської ніхто не знав. Однак в Іспанії, країні, де поширилась латинська мова, вчені дуже довго жили під владою арабів і вивчили мову своїх завойовників. Через це саме в Іспанії, а найбільше — в місті Толедо, від ХІ століття почали перекладати латиною наукові тексти, записані арабською мовою. Звідси ці трактати поступово поширювалися всією Європою.


Серед перекладених книг були деякі праці Евкліда, Аполлонія, Архімеда і Птоломея. Наукову цінність цих текстів помітили одразу, і почалося справжнісіньке «полювання» на грецькі оригінали.
На Сицилії, де співіснували народи, що розмовляли грецькою, арабською й латинською мовами, вперше перекладено оригінали грецьких текстів латиною.


Арабські чи індійські?
Поступово світ ознайомлювався з грецькою культурою та вивчав її. У царині математики особливо важливими виявилися внески арабських учених, передусім запровадження «індійських цифр».
—Пане Фібоначчі, мені порадили звернутися до Вас, аби довідатись, що мали спільного араби з «індійськими цифрами».
— Вони перейняли ці цифри від індійців, зрозумівши їх важливість. Араби використовували їх у нових математичних розробках, а також «подарували» їх Європі.
— Ніколи про них не чув.
— Але ж ти користуєшся ними щоденно. Ось вони:
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0
— Я й гадки не мав, що «індійські» — це наші цифри. Все ж відкриття індійців не видається мені таким значущим.
Греки й римляни теж уміли рахувати, лише записували цифри інакше, використовуючи букви.
— Спробуй розв’язати цей приклад римськими цифрами: CVIII + III.
— Гадаю, мені вдасться! Перекладу лише його на мої цифри:
— Справді:
— Звісно, CX і є 110!
— За допомогою індійських цифр (які ми звично називаємо «арабськими», бо знаємо їх від арабів) набагато легше обчислювати. Можна робити це і «в стовпчик», саме завдяки тому, що значення кожної з цифр обумовлене її позицією. Коли я пишу CVIII + III, ти сприймаєш приклад як отже, додаєш 3 до 7, отримуєш 10 і маєш кінцевий результат.
А бідні давньоримські школярі не могли так робити, бо не використовували «позиційної системи обчислення».
— Де Ви навчилися нового способу написання цифр?
— Я народився 1180 року, моє справжнє ім’я Леонардо Пізано, але всі мене називають Фібоначчі, себто син Боначчі. Ще змолоду я подорожував Єгиптом, Сирією й Грецією. Мій батько був купцем, а я допомагав йому з рахунками. Східні купці вдавалися до власного способу написання цифр і робили свої обчислення блискавично. То ж і я вивчив цей спосіб та користувався ним. Він видався дуже зручним, тому я написав про нього книгу, щоб поширити його якомога швидше в Європі.



Університетська культура
У перші століття Середньовіччя навчання організовували переважно при монастирях, де якраз зберігали й від руки переписували книги. Друку тоді ще не було.
Від ХІ століття в Європі виникають університети — спілки студентів, які платять викладачам за належне підготування з навчальних предметів.
Перший європейський університет виник у місті Болоньї. Його засновано ще 1088 року. Тамтешні викладачі зосередилися на вивченні Корпус Юріс — збірника норм римського цивільного права, укладеного імператором Юстиніаном у VI столітті. Лекції читали латиною — мовою освічених людей усієї Європи. Студенти з різних країн приїздили в Болонью вивчати право.
У наступному столітті багато університетів було відкрито й в інших містах. В Італії — у містах Салерно, Неаполі, Падуї, Ареццо, Реджо.Емілії, Верчеллі. У Франції — університети Парижа, Монпельє й Тулузи, в Англії — Оксфордський і Кембриджський, в Іспанії та Португалії — університети Паленсії, Саламанки та Лісабона.

Підручники
Найпопулярнішим автором університетських підручників був Аристотель, хоч і написав він свої праці близько 1500 років тому. Вивчали його трактати «Фізика» (грецькою це слово означає «природа»), «Про небо і про світ», в якому розглянуто проблему руху небесних тіл, «Метеорологія», де Аристотель пояснює різні атмосферні явища земного світу, як.от вітер, дощ, грім, блискавку, появу комет.

Кінематика – це не лайливе слово
У XIV столітті в університетах, особливо в Мертон.коледжі Оксфордського університету в Англії, розпалюються дискусії навколо кінематики.
Слово «кінематика» походить від грецького «kinema», що означає «рух». Кінематика вивчає рух тіл і намагається пояснити, як вони рухаються, дати відповіді на такі питання: «Як скоро можна доїхати з Рима до Мілана при швидкості пересування 110 км/г?» Але її не цікавлять питання, чому тіла рухаються, що їх штовхає. Кінематика прагне знати лише швидкість, відстань та час руху.



Купити книгу у видавництві "К. І. С."
Комментарии
Анонимно
Войти под своим именем


Ник:
Текст сообщения:
Введите код:  

Загрузка...
Поиск:
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2020 <META> Все права защищены