/usr/local/apache/htdocs/lib/public_html/book/KIS/galilei.txt Библиотека на Meta.Ua Галілей та перша зоряна війна (фрагмент)
<META>
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Библиотека
Библиотека
Попробуй новую версию Библиотеки!
http://testlib.meta.ua/
Онлайн переводчик
поменять


Назва: Галілей та перша зоряна війна

Автор: Лука Новеллі

ISBN 966-8039-92-0
Мова: Українська (переклад з італійської)
Видавництво "К.І.С"
Рік 2005 г.
М'яка обкладинка
Кількість сторінок: 112
Опис: Далеко чи близько від нас розташовані зірки; в чому полягає таємниця цих світил; де розташована Земля й чи вона стоїть нерухомо, висить або рухається; що таке Сонце і хто «головніший» – ці питання в усі часи турбували наших предків, відколи вони то настрашено, то зачаровано почали спостерігати за небом. Неймовірно, але в певні часи говорити про це було небезпечно, коли за одну лиш фразу «Земля обертається!» могли спалити на вогнищі.

Цільова авдиторія: Отож поспілкувавшись з великим Галілеєм про зірки, телескопи, плями на Сонці тощо, послухавши його розповідь про супутники планет і як йому вдалось їх відкрити, а також дізнавшись з його вуст про страшні діяння інквізиції, читач зрозуміє, чому ж, власне, мудрий учений мусив відмовитись від своїх поглядів і відкриттів…


Галілей — основоположник сучасної науки, автор численних пристроїв і блискучих експериментів. Він також першовідкривач безлічі цікавинок: гір на Місяці, супутників Юпітера, плям на Сонці.
У цій книжці Галілей сам оповідає нам про своє життя: про дитинство, юність і старість. Він жив в Італії на межі XVI та XVII століть, у час війн, епідемій та забобонів. В нього були всесильні друзі та вороги, за свої переконання він ледь не загинув на вогнищі. Його життя нагадувало справжнісіньку війну — війну на боці зірок.



Про що ця книжка…

Про мене, Галілео Галілея. Я сам розкажу вам про себе, про своє дитинство, що промайнуло в тіні Пізанської вежі
Про моє навчання, мої винаходи, захоплення музикою та смачними стравами.
Про мою вірну підзорну трубу.
Про мої книжки та уявлення щодо Землі, Сонця й устрою Всесвіту.
Про священну інквізицію.
Про мій нескорений дух, що супроводжуватиме вас шляхом пізнання Всесвіту.



Зірки в XVI столітті
Європейці висадилися на берегах Америки кілька десятиліть тому. Перші сміливці здійснили свої навколосвітні подорожі. Земля, поза всіляким сумнівом, має форму кулі.
Але, наприклад, уявлення про зірки звичайних людей, та й тогочасних учених, дещо відрізняються від наших з вами. У ті часи вважали, що Місяць має бездоганну сферичну форму. Окрім небагатьох освічених людей, всі гадали, що Земля непорушна, розташована в центрі Всесвіту, а Сонце, як це написано в усіх світських і священних книгах, обертається навколо неї. Лише дехто наважився суперечити цим уявленням. Галілей був серед них.
Галілей народився 1564 року в місті Пізі, що належало флорентійському герцогові Козімо Медичі, володареві однієї з багатьох крихітних держав, на які була поділена тодішня Італія. Піза — давнє місто, яке в Середні віки було могутньою морською республікою. За часів Галілея Піза — місто з престижним університетом, ботанічним садом та зубчастими захисними мурами. Воно тількиbно починає повертатися до життя після тяжких років голоду й епідемії чуми.



1. Я, Галілей

Привіт усім, хто читає мою оповідь, а також одноліткам з району Святого Франциска та всім хлопчиськам з мого міста.
Здається, я єдиний з усіх моїх шкільних товаришів, хто вчиться читати. Разом зі мною займаються сини ремісників і крамарів, яким потрібно лише вміти рахувати.
Мій батько Вінченцо Галілей — музикант. Він торгує тканинами та вовною лише для того, щоб заробити трохи грошей на потреби родини. Він грає на органі та лютні й вишукано вдягається, як справж, ній синьйор.
Тато навчає музики дітей зі шляхетних родин. Він знається з високопоставленими, освіченими й благородними людьми, такими як моя мама Джулія Амманнаті, котру всі називають справжньою синьйорою.
Мабуть, тому вона й кричить на нас без упину. На мене сердиться, бо я бігаю гратися на вулицю, а на тата — за те, що через нього ми живемо в цьому будинку, в цьому кварталі й ведемо не гідний, як на неї та її благородне сімейство, спосіб життя.
Може, вона й має рацію. Надто часто я бігаю в порт дивитися на кораблі, з яких вивантажують екзотичних тварин і товари з далеких країв.
Частенько я блукаю під вікнами в’язниці, з яких чути стогін покараних невільників.

Інколи мама відшукує мене в ботанічному саду, де ростуть небачені рослини, завезені з Америки. Інколи вона забирає мене з площі Лицарів, де тренуються солдати Ордену Санто,Стефано.
За містом я буваю нечасто: там заболочена рівнина й недобре повітря. Хто підхоплює там лихоманку — вмирає.


Коли Галілей був маленьким, математику вважали одним з видів мистецтва, як, наприклад, музику. Найосвіченіші аристократи займалися обома вищезгаданими видами мистецтва одночасно, як ось ці шановні французькі посли при Англійському дворі. Королю вони привезли в дарунок астрономічне обладнання та лютню, музичний інструмент, який понад усе любив Галілеїв батько.
(Картина Голбейна молодшого)



2. Я хочу їсти!

А тепер ми у Флоренції, найгарнішому місті світу. Так принаймні вважає мій тато, бо він тут народився й працює. Ми живемо на пагорбі, далеченько від центру.
Татко сам навчає мене, кажучи, що тут немає підходящих для мене викладачів. Насправді ж у нього нема грошей, щоб платити хорошим викладачам. Він мене навчає граматики, грецької мови та класичної літератури, але передусім музики: грати на флейті та органі. Він робить це з великим захопленням, бо музика для нього — його радість, його життя.
Однак це дуже розлючує мою маму Джулію, яка радше хотіла б, аби тато приносив додому більше грошей, більше вбрань для неї та більше їжі нам.



Татко не дуже зважає на матусині дорікання, він певен, що його музика виражає свободу й стверджує правду. Він написав музику до вистави, жахливої трагедії про ув’язнення графа Уголіно в Голодній вежі. Мені смішно: скоріше саме наш дім є «голодною вежею».
Не знаю, чому тато відправив мене вчитися до абатства Валломброза. Тепер про навчання в таких закладах сказали б: «Я відправлю тебе в монастир». Ви мали б побачити це моє абатство.

Воно розташоване на тисячометровій висоті, серед ялин і буків. Тут завжди волого й холодно, особливо взимку, коли крізь вікно до келії залітають хмари.
У вікнах нема шибок! А надворі в цей час лід і сніг, а також вепри, вовки, сови й навіть… дияволи. Не вірите? Тут є урвище, в яке диявол зіштовхнув святого Іоанна. Святий Іоанн врятувався, бо приземлився на дно легенько, як пір’їнка. Але в монастирі Валлобмроза завжди є чим поживитися: боби, ячмінь, ягнята, козенята, горіхи та їстівні каштани. Монахи дуже мудрі.
Один з них сказав мені: «Хто не вміє вибачати іншим, руйнує місток, по якому сам міг би пройти». Не знаю чому, але передчуваю, що ця фраза супроводжуватиме мене все життя.

В усіх книжках, які Галілео читав змолоду, було написано, що Сонце обертається навколо Землі, Земля стоїть нерухомо в центрі космосу, а Сонце, зірки та планети обертаються навколо неї. Так говорять усі. Якщо подивитись на небо, то воно й справді ніби так і є.
Першим, хто суперечив цьому уявленню про Всесвіт, був польський астроном Ніколай Копернік. Він стверджує, що Земля обертається навколо своєї осі й одночасно крутиться навколо Сонця. Це справді так, але ця ідея була настільки революційною, що й сам автор її приховував. Книжку, в якій Копернік описує рух Землі, було опубліковано після його смерті, 1543bго, за 20 років до появи на світ Галілея.


Купити книгу у видавництві "К. І. С."
Комментарии
Анонимно
Войти под своим именем


Ник:
Текст сообщения:
Введите код:  

Загрузка...
Поиск:
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2020 <META> Все права защищены