/usr/local/apache/htdocs/lib/public_html/book/KIS/Ainshtein-2.txt Библиотека на Meta.Ua Айнштайн та машини часу (фрагмент)
<META>
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Библиотека
Библиотека
Попробуй новую версию Библиотеки!
http://testlib.meta.ua/
Онлайн переводчик
поменять


Назва: Айнштайн та машини часу

Автор: Лука Новеллі
ISBN 966-8039-96-3
Мова: Українська (переклад з італійської)
Видавництво "К.І.С"
Рік 2005 г.
М'яка обкладинка
Кількість сторінок: 112
Опис: Ця книжка про одного з найвидатніших науковців ХХ століття – Альберта Айнштайна. Великий фізик, який свого часу не встиг написати цікаву науково-популярну книжку для дітей, тепер надолужує це, розповідаючи захопливу історію про власне життя.

Цільова авдиторія: Читач матиме змогу познайомитись з малим Альбертом, який дуже захоплювався грою на скрипці, був у дитинстві не надто жвавим хлопчиком, навіть, як він сам стверджує, його розум розвивався уповільнено! Однак, неабияк зацікавившись вивченням фізики, він зробив величезні відкриття, котрі просто-таки «перевернули» уявлення людей про Всесвіт, простір і час, вироблення енергії тощо. Будучи причетним до створення атомної бомби, Айнштайн до кінця своїх днів боротиметься за мир і рішуче закликатиме відмовитись від атомної зброї в усьому світі.


Про що ця книжка…
Про мене, Альберта Айнштайна. Я сам розкажу вам про себе.
Про моє життя, починаючи з дитинства, коли я грав на скрипці.
Про мою теорію відносності часу.
Про мої відкриття щодо матерії та енергії.
Про мої успіхи та політичні міркування, які я публічно декларував.
Про машини часу — справжні, вигадані, можливі й неможливі. Тож усі на корабель, відлітаємо!

Наш Усесвіт бере початок з великого вибуху, так званого Біґ-Бенґу. З нього почалося все, що існує й існуватиме: навіть матеріал, з якого зроблена ця книжка, зокрема й час, потрібний для її читання або гортання.


Машини часу — це пристрої, які уможливлюють наші подорожі назад і вперед у часі. Звично вони трапляються нам у пригодницьких романах і фільмах, у коміксах та в історіях героїв Волта Дизнея. Першу машину часу вигадав англійський письменник, викладач і журналіст Герберт Джордж Велз. Його роман одразу ж мав шалений успіх. Відтоді було вигадано й описано сотні машин часу. Деякі з них, принаймні теоретично, могли б працювати. Ця книжка теж є своєрідною машиною часу.

1. Я, Альберт Айнштайн
Я певен, що моє ім’я вам уже відоме. У ваші часи всі знають, хто такий Альберт Айнштайн. Часто мене називають «найвидатнішим науковцем в історії». Чесно кажучи, це мене дещо знічує. Гадаю, в мене нема особливих талантів, я — лише захоплена й допитлива людина. Я мудрий у тому сенсі, що намагаюся таким бути. Багатство й успіх ніколи не були моєю метою. А ось почуття, краса та правда мені справді осявали життя, сповнюючи мене силою й радістю. В мене нема жодного надприродного дару: якщо йде дощ — я не можу його припинити. Те ж саме я сказав і своєму котові.
Народивсь я в Ульмі, в Німеччині, 14 березня 1879 року, в домівці своїх батьків — мами Пауліни й тата Германа. Я на два роки старший за сестричку Маю. Моя матуся — дебела жінка, вона носить корсет з китового вуса, а в мого татка — два власні хвацько закручені вуса.
Я народився в рік, коли зробили першу електричну лампочку розжарювання. Американцеві Томасу Алва Едисону вдалося протримати її запаленою аж 13 з половиною годин. Це був рідкісний рекорд, зважаючи на те, що будинки в той час освітлювалися дуже погано — лише газовими ріжками та смердючими гасовими лампами.
Я зростаю разом з поширенням електроосвітлення — процесу, про який не можна не згадати, ведучи мову про перший період мого життя. Мій тато разом з дядьком Якобом є співвласником електростанції, що постачає електроенергію в сусіднє місто Швабін. Мій дядечко Якоб створив нову модель динамо-машини.
Вдома я часто стаю свідком розмов про фізику, прилади та електрику. Ці теми були дуже модними, як у 2000 році — комп’ютери та інформатика. Батько хоче зробити з мене інженера-електротехніка. Я й справді з дитинства цікавлюсь фізикою, геометрією та математикою. Але в 1895 році, після моєї спроби скласти вступний іспит до Цюріхського політехнікуму, мене, Альберта Айнштайна, не зарахували.

Механічні годинники, попередники наших наручних, — доволі недавній винахід в історії людства. Перші годинники називали «монастирськими будильниками», бо вони поширилися в середньовічних монастирях. Це були пристрої, оздоблені дзвіночком, який будив уранці ченця, відповідального за бій у дзвони. Але деякі «будильники» мали дієвіший механізм: у певний час вони перевертали на голову нещасного відерце крижаної води. Механічні годинники дедалі більше вдосконалювались, набуваючи вищої точності. Але для вимірювання часу в космосі потрібні були ще точніші. Тепер астрономи використовують атомні годинники.

2. Дитинство генія

У дитинстві я не вирізнявся особливою жвавістю. Можливо, це звучить неймовірно, але мене, одного з основоположників сучасної фізики, вважали розумово недорозвиненим. Усе через те, що в чотири роки я ще не вмів розмовляти, та й у дев’ять мені ледве вдається формулювати речення, вживаючи правильно слова. Однак п’ятирічним я вже досягаю успіхів у грі на скрипці: виконую твори Моцарта, Баха, Шуберта.
У мене образне мислення, як скажуть психологи. І крім того, я добре розбираюсь у заплутаних вулицях Мюнхена, куди переїхала моя родина. Я також вправно будую складні споруди з різнокольорових дерев’яних кубиків, попередників теперішніх конструкторів «Лего». Як і гра на скрипці, це — моя улюблена розвага. В ті часи ще не було телебачення, радіо, дитячих журналів і відеоігор.
В нас удома є всього кілька книжок з картинками, розмальованими вручну. Дядько Якоб розповідає мені цікаві історії й допомагає робити домашні завдання. «Алгебра, — каже він, — це весела наука, в якій ведеться полювання на загадкову тварину під назвою «Х».
Не лише дядько Якоб розповідає мені про науку. До нас заходить студент на ім’я Макс Талмей, він — бідний єврей, який вивчає медицину. Моя родина не дуже багата, але, як заведено в середовищі заможніших євреїв Мюнхена, щоп’ятниці ми запрошуємо на вечерю тих, кому доля менше всміхається, ніж нам. Макс серед них. І він щоразу приносить мені почитати чи проглянути нову книжку. Це все наукові та науково-популярні твори. Саме за читанням цих книжок я починаю вперше цікавитись устроєм Усесвіту.



З приводу зародження Всесвіту є багато гіпотез. Теперішня наука веде мову про 15–20 мільярдів років тому, але протягом більш ніж двох століть вважали прийнятною дату, що її назвав архієпископ Ушер, який жив у XVII столітті. Ушер, самостійно вивчаючи Біблію, дійшов висновку, що Всесвіт створив Бог 23 жовтня 4004 року до Р.Х., о дев’ятій годині ранку. Щоб вирахувати вік Усесвіту, сучасні науковці послуговувалися різними методами: вони вивчали розширення Всесвіту, намагаючись повернутися до початкового моменту; вивчали метеорити та їхній внутрішній склад з елементами, що залишилися в них від часів великого вибуху; досліджували старі скупчення зірок, які утворились одразу після появи Всесвіту. Застосування всіх цих методів давало приблизно однакові результати. Космічний телескоп «Хабл», запущений на навколоземну орбіту 1990 року, серед запрограмованих завдань має також і підрахунок віку Всесвіту.


Купити книгу у видавництві "К. І. С."
Комментарии
Анонимно
Войти под своим именем


Ник:
Текст сообщения:
Введите код:  

Загрузка...
Поиск:
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2020 <META> Все права защищены